Образотворче мистецтво 6 клас


20 -27 травня 2020 року

Підсумкова творча робота.

Виконайте натюрморт у техніці графіка, за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=DQ3F5g2qR3I&fbclid=IwAR0fTz99zSVU2RWAIl7iZWDUJNoV3eb1IX7ey7t-VP5q158tm_9Knx0IDG4
13 травня 2020 року

Музеї образотворчого мистецтва, зберігання та експонування картин у музеях.
Пропоную переглянути відео за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=GNTY_UTUBJs


06 травня 2020 року

Історично- культурна спадщина українського народу: види народних промислів (ткацтво, килимарство, вишивка, гутництво, деревообробка, плетіння та український костюм.
Підготувати інформацію про один вид народних промислів на ваш вибір. 






22-29 квітня 2020 року

Міфологічний, історичний, батальний жанри. 
Намалювати малюнок на один вибраний вами жанр. 





15 квітня 2020 року

Біблійна тема в мистецтві


Про що можна дізнатися з книжок?
Що ви знаєте про Біблію? Про що в ній розповідається?
Біблія — одна з найважливіших скарбниць духовної та культурної спадщини 
людства. У ній втілені ідеали добра, справедливості, самовідданого служіння людству, віра в 
цінність особистості. Сьогодні ми дізнаємося про художні твори на біблійну тематику.
Біблія є джерелом сюжетів 
для безлічі творів живопису, графіки та скульптури, створених упродовж майже 
двохтисячолітнього історичного періоду. Біблійні історії отримали візуальну форму в 
численних скульптурах, фресках, іконах, полотнах, малюнках і гравюрах. Кожен такий твір 
пропонує свою версію почерпнутого з Біблії сюжету, своєрідність якого визначається 
особистістю й обдарованістю художника. У цих темах художники знаходять аналогії з 
життям. Зображаючи біблійні сюжети, можна виразити різні людські почуття.
Від зародження християнства до ХIV — кінця XVI ст. церковні канони забороняли 
зображувати звичайне життя у мистецтві. У Візантії, наприклад, мистецтво повчало й 
наставляло в дусі християнської моралі. Красоту реального світу розглядали як відблиск 
краси божественної, неземної. Звідси — сліпуча розкіш релігійних обрядів і церемоній, 
золото і мармур, барвистість розписів і сяйво мозаїк в інтер’єрах візантійських церков.

Церква робила замовлення художникам і майстрам, які розписували фресками стіни храмів, 
виконували вітражі для вікон та мозаїки для стін, писали ікони і малювали книжкові 
мініатюри.
У першій половині ХІІст. у Візантії було створено ікону Володимирської (Вишгородської) 
Божої Матері. Її обличчя стримане й навіть суворе, сум зачаївся в очах. Іконописець зумів 
передати переживання Матері, передчуття трагічної долі Сина. Ця ікона в ХІІст. потрапила 
до Київської Русі й досі шанується як святиня.
В епоху раннього Середньовіччя Х—ХІІст. на території Західної Європи церква 
продовжувала відігравати найважливішу роль у житті феодального суспільства. Вона була 
головним замовником нових споруд і визначала сюжети для мозаїк, розписів, рельєфів у 
внутрішньому оздобленні храмів.
У ХІІІ—ХIV ст. собори у житті людей відігравали важливу роль. Простір собору — із 
численними архітектурними і скульптурними прикрасами, світлом, що ллється крізь скло 
вітражів,— створював образ небесного світу. Пересічні людини — мешканці 
середньовічного міста — перетворилися на фігури святих і апостолів завдяки майстру, який 
створив рельєф «Таємна вечеря» на вівтарному перекритті собору в Наумбурзі (Німеччина). 
Художники, які оздоблювали церкви та собори, зображали Бога скорботним і стражденним, 
адже Він прийняв муки на хресті за гріхи людства. Вони також зверталися до образу 
Богоматері-заступниці — прохачки за людей перед Богом.

Саме відтоді поширилися сюжети «Благовіщення», «Богоматір із Немовлям», «Тайна 
вечеря», «Розп’яття», «П’єта» (сцена оплакування Христа Марією; la pieta у перекладі з 
італійської означає співчуття або жалість, але навряд чи цим словом можна сповна виразити 
почуття матері, яка оплакує смерть своєї дитини.).
У роботах італійського майстра Мікеланджело Буонарроті (1475—1564) головним героєм 
стає людина з героїчною або трагічною долею. За допомогою біблійної теми митець 
розкриває характери людей.
«П’єта» — це найвідоміша і найвпізнаваніша у світі скульптура на релігійну тему. 
Мікеланджело створив цей шедевр, коли йому було 24 роки. Це єдина скульптура, на якій він 
викарбував своє ім’я. Скульптура заввишки 174 см виготовлена з каррарського мармуру. 
Мікеланджело довго і прискіпливо обирав в кар’єрі мармуровий блок, оскільки вважав, що 
скульптура вже живе в шматку мармуру і її потрібно звідти тільки витягти.
У нас ця скульптура відома як «Оплакування Христа». Своєю красою вона на всіх справляє 
незабутнє враження.
Поряд зі скульптурою Мікеланджело займався живописом. Увесь світ досі задивляється на 
стелю Сікстинської капели у Ватикані, насолоджуючись неперевершеними фресками його 
роботи.
До теми Священного Писання зверталися митці й наступних епох, хоча церковні канони вже 
перестали диктувати їм свої правила в мистецтві.


Чому митці малювали на біблійні теми?
В яких видах мистецтва використано біблійну тематику?
Назвіть найпоширеніші в образотворчому мистецтві біблійні сюжети.
Хто є головним героєм у скульптурних роботах Мікеланджело Буонарроті на біблійну 
тематику?

Самостійна практична робота учнів
Завдання № 1. Створити зображення групи янголів у техніці витинанки.
Завдання № 2. Створити імітацію орнаментального оздоблення, яким прикрашають храми.
Завдання № 3. Створити ескіз вітража середньовічного собору.


01 квітня 2020 року.  Український народний одяг

            
                  Декоративно-ужиткове мистецтво – це…(вид мистецтва, суть якого полягає у виготовленні предметів, що мають художні якості й призначені для задоволення практичних потреб, наприклад посуд, меблі, тканина, а також для прикрашання житла, парків, архітектурних споруд).
-         До видів декоративно-ужиткового мистецтва належать…(розпис, різьблення, ткацтво, вишивка, народний живопис, гончарство, писанкарство, витинанка, лозоплетіння, флористика, художня обробка металу, виготовлення виробів із скла).
             
-           Поясніть як ви розумієте слова: «Поважати свою історію»?   (поважати свою історію – значить не лише володіти певними знаннями про розвиток держави, військові походи, князів, а й знати культурну спадщину народу, його звичаї, традиції та передавати їх у спадок наступним поколінням. )
. -У народі існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. І тільки знаючи ці традиції, мизможемо передавати культурну спадщину свого народу нащадкам

              Оберегом людини в усі часи був одяг. Він прикривав її від холоду і від недоброго ока. Формування українського одягу – цього яскравого і самобутнього культурного явища – відбувалося протягом багатьох століть. Сьогодні на уроці, спираючись на  українські традиції,  ми з вами  побуваємо в ролі художників-модельєрів і спробуємо створити ескіз сучасного жіночого або чоловічого одягу з елементами народних традицій.

          Жіночий одяг складався з:
·                Натільний одяг – сорочка.
·                Нагрудний одяг – безрукавка (кептар, керсетка, лейбик тощо).
·                Жіночий стегновий одяг: запаска, плахта (частково зшитий розпашний, святковий одяг), горбочка (незшитий), спідниця, літник, димка, фартух (зшитий). 
·                Головні убори:  шнури, вінки звиті, очіпок, намітка, убрус, хустка.
·                Прикраси: намисто,  дукачі, вироби з бісеру, каблучки.
·                Взуття: постоли, личаки, черевички, чоботи.
Чоловічий одяг складався з:
·                Натільний одяг – сорочка.
·                Чоловічий стегновий одяг: гачі, шаровари.
·                Верхній одяг: жупан, кирея, кожух (старовинний гуцульський верхній одяг з валяного сукна).
·                Пояси: крайки, очкур, пояс-рушник, черес.
·                Головні убори: брилі( солом’яники, повстяні або каракулеві шапки.
·                Взуття: постоли, личаки, чоботи.
              Традиційне вбрання кожного народу є одним з найбільш масових видів його художньої творчості. Український народний одяг відрізняється простотою форм, стрункістю силуету, багатством і різноманітністю прикрас, насиченим колоритом. У ньому яскраво проявляється вміння народних майстрів за допомогою простих, логічних засобів органічно поєднувати практичність і красу. Багато творчої винахідливості і фантазії вклав у створення одягу український народ.  Робота над вбранням була певною мірою проявом мрії про прекрасне, спробою відійти від важкої дійсності.
              Демонстрація фото «Український національний костюм» Додаток 1.
-         Яке розмаїття святкових нарядів !
-         А що у них спільного? ( візерунки )
-         Як можна назвати по іншому? ( орнамент)
-          Характерною рисою українського традиційного одягу була його декоративність, яка досягалась багатими вишивками, аплікаціями, різноманітним оздобленням. В одязі відображались особливості регіонів України. За вишивкою на сорочці, по тому, як її було скроєно, за головним убором можна було точно визначити , з якого регіону України людина.
-         Загалом для традиційного українського костюма характерні геометричні та рослинні мотиви орнаменту.
-         Погляньте якими різноманітними можуть бути орнаменти з одним і тим же силуетом залежно від основи композиції і точок симетрії. Усі ці види орнаменту ми бачимо на наших національних костюмах. 
     
-         Розгляньте твори видатних українських художників. Зверніть увагу на те, як художники відтворили кожну деталь у картинах, не забувши при цьому про головне – втілення образу людини, її краси. Зверніть увагу на одяг головних героїв. Проаналізуйте дані картини. Додаток 1.
В.А. Тропінін «Дівчина з Поділля»

І.І. Труш «Гуцулки біля церкви»

        К.О.Трутовський «Одягають вінок»

        К.О.Трутовський «Біля тину»

-         А чи задумувались ви над тим, хто займається моделюванням костюмів?
-         В сучасному світі спеціаліста із виготовлення моделей одягу називають – модельєр (кутюр’є) .
-         Одні з найкращих українських дизайнерів одягу є: Лілія Пустовіт, Олексій Залевський, Оксана Караванська, Андре Тан.
-         Сучасні художники-модельєри часто звертаються до кращих зразків народного одягу. Орнамент, колористика, вишивка, мереживо, конструктивні форми народного одягу знаходять відображення в сучасному мистецтві моделювання костюма. І це не просте відображення, повтор минулих форм, його пропорцій і колірних поєднань, а творча спадковість.
-         Сьогодні ми з вами попрацюємо модельєрами і сконструюємо сучасний жіночий або чоловічий одяг  з елементами народних традицій.
-         Одяг має бути практичним, зручним, красивим, стильним, з елементами українського національного костюма.
V. Практична робота
Учням видаються фігурки із зображенням людини і потрібно створити  їм моделі святкового одягу (завдання диференційоване) :
1 група: розфарбувати готові фігурки , вже «одягнені» – завдання для дітей повільних і тих , у кого труднощі з самостійним зображенням . Самим придумати орнамент.
2 група: «одягнути»  фігурку , тобто самому придумати і намалювати  вбрання.
3 група : зобразити фігуру людини у святковому  одязі з елементами народних традицій.
               Під час роботи ви маєте пам’ятати такі правила:
1.     Продумайте та вирішіть, якими зробити деталі одягу: які орнаменти прикрашатимуть тканину, чи буде вона однотонна, чим буде оздоблений одяг.
2.     Контрастні чи стримані кольори переважатимуть.
3.     На чому буде акцентуватися увага.
4.     Яке взуття, головні убори та прикраси доповнюватимуть одяг, щоб створити повноцінний ансамбль, костюм.
5.     Олівцем працюйте легко, без натиску, щоб мати змогу виправити невдалі лінії, не завдаючи шкоди паперу.
6.     Головна умова – наявність орнаменту в одязі.

08 квітня 2020 року. 
Шевченко - художник


Ілюстрація до твору Т. Г. Шевченка
·        Бесіда з учнями.
1.     Коли  в Шевченка виявився потяг до малювання?
2.     Коли здійснилася його мрія і він став художником?
3.     Який літературний твір дає уявлення про ці події?
4.     Чи прагнув Шевченко присвятити себе літературній творчості?
5.     Які твори вивчали? (Пригадати уривки.)
6.     Чому приділяється велика увага творчості цієї людини? Що він зробив для нас?
Сьогодні ми з вами 
§      познайомимось з мистецькою спадщиною  Траса Шевченка;
§       визначимо її роль у розвитку художнього  мистецтва;
§       спробуємо дослідити жанри образотворчого мистецтва, у яких працював   митець;
§       з’ясуємо шляхи становлення  Т. Шевченка як художника;
§      створимо ілюстрації до творів поета.
 Протягом уроку ви повинні створити таблицю "Жанри образотворчого мистецтва, якими володів Шевченко-художник". Пригадайте уроки образотворчого мистецтва та поняття портрет, пейзаж, жанри.
Жанри образотворчого мистецтва, у яких працював
Т. Шевченко
Назви творів
Портрет
 «Портрет Л.Алєксєєва», «Портрет  подружжя  Якобі» (1857), сепія“ Казашка  Катя ”

Автопортрет
автопортрет  в  овалі  ( 1857), 1860  році 
Пейзаж
акварель «Укріплення  Раїм.   Вигляд  з  верфі  на  Сир - Дар'ї», « Пожежа  в  степу»,  « Форт  Кара – Бутак», « Укріплення  Іргиз – Кала»
Історичний жанр
«Смерть Олега, князя древлянського», «Смерть Сократа», «Козацький бенкет», «Смерть Богдана Хмельницького», «Дари  в  Чигирині» 
Побутовий жанр
«Селянська родина»,  «Катерина»,
 «Байгуші”,“Казахський Хлопчик дрімає  біля
грубки” «Слепая», « Циганка –    ворожка»,
«Сліпий» або “Невольник”. « Хлопець – жебрак, що  дає  хліб  собаці

Книжкова ілюстрація
Поетична спадщина Кобзаря налічує понад 240 творів, а живописна — 1200 робіт. Це свідчить, що малярству Шевченко приділяв велику увагу, проте за життя поета жоден його сучасник не мав повного уявлення про Шевченка як про художникаТарас  Григорович Шевченко народився 9 березня 1814 року в селі  Моринцях Звенигородського повіту, Київської губернії в сімї кріпака. Після смерті його батьків Тарас мусив іти у найми. Уже в  той час у нього виникло непереможне бажання навчитись малювати.
Як же починався шлях Тараса до живопису ? Помітивши неабиякий хист у свого козачка , Енгельгардт законтрактував його на чотири роки майстрові живописного цеху В. Ширяєву , який був декоратором з внутрішнього розпису палаців і театрів. Завдяки сумлінному навчанню і наполегливості Тарас оволодів ремеслом художника і перевершив майстерність свого вчителя.
Під час одного із своїх « сеансів» у Літньому саду Петербурзі він зустрів Івана Максимовича Сошенка. На той час Сошенко був бідним студентом Академії художеств. Їхня зустріч відбулася 1835 року. Від часу знайомства і до викупу Шевченка із кріпацтва друзі ділили останній шматок хліба й останню копійчину. Саме художник Сошенко допомагав своєму другові оволодівати таємницями живопису, давав йому гравюри для копіювання, папір, олівці.  В 1830-1839 роки були створені такі полотна на історичну тему: «Смерть Олега, князя древлянського», «Смерть Сократа», «Козацький бенкет»,
Завдяки допомозі видатних діячів української і російської культур К. Брюллова , В. А. Жуковського, О.Г.Венеціанова, В.Григоровича, Є . Гребінки Тарас здобув довгоочікувану волю . Пригадуєте, мабуть, що Шевченко був викуплений із кріпацької неволі на вилучені за портрет Жуковського, написаний Брюлловим, гроші (2500 крб.).
 Навесні 1839 року за успіхи з рисунка Тарас Шевченко був нагород жений Радою Академії срібною медаллю другого ступеня. 1840 року за першу живописну спробу - картину « Хлопець – жебрак, що дає хліб собаці» художник був удруге нагороджений срібною медаллю. Проте, на жаль, ця картина не збереглася. Але є картина « Циганка – ворожка», за яку митець одержав утретє срібну медаль.
 Безперечно, найвідоміша нам Шевченкова картина - «Катерина» (1842.р. олія), створена за мотивами однойменної поеми. Художник зобразив Катерину босою на тлі типового українського пейзажу: сільська околиця з безкраїм степом, курінь, біля якого сидить селянин - ложкар, віддалік височить козацька могила з вітряком. На вродливому обличчі дівчини – вираз глибокої образи, сорому і водночас покірності. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На другому плані картини, затемненому, зображений на коні спокусник – офіцер. Злодійкувато оглядаючись, він, пришпорює коня, щоб втекти. Як і в поемі, на картині краса дівчини протиставляється її тяжкій долі. Голівка опущена, припухлі губи аж ніби тремтять, очі заплакані. Дівчина повільно йде, низько схиливши голову, трохи підібравши запаску, щоб приховати від людей свою ганьбу.
 У 1843 році Тарас Шевченко їде на Україну . Подорожує Чернігівщиною, Полтавщиною, Київщиною. На Україні Шевченко багато працює над портретами. Якщо раніше він виконував їх переважно аквареллю, то тепер малює олівцем, олією. Найцікавішим живописним полотном періоду першої поїздки на Україну є жанрова картина « Селянська родина». Біля убогої селянської хатини – молоде подружжя і дитина . Збоку – розбитий глечик, біля ніг чоловіка собака з насторожено піднятою мордою , ніби вслухається в розповідь . За хатою сидить дід у киреї . Людські постаті зображено природно , без позування . Відчувається, що стосунки між подружжям доброзичливі й лагідні . Надворі погоже надвечір’я, і в самому повітрі ніби розлита благодать .
 Поїздка 1843 року на Україну збагатила митця силою – силенною контрастних вражень ( чарівна краса природи – і, як він писав, « жахливе пригнічення селян поміщиками , посесорами й економами – шляхтичами»), визначила подальший вибір тематики його творів. Відвідання України 1843 року мало вирішальне значення у виборі Шевченком подальшого життєвого шляху – словом і пензлем працювати для свого народу. Перед нами деякі з робіт майстра: « Автоілюстрація до поеми «Слепая» (1842), «Сліпий» або “Невольник”. Тільки ці дві роботи показують нам, наскільки небайдужим був митець до народного горя. Під час подорожі по Україні Шевченко задумав серію «Живописная Украина» - альбом офортів. Митець хотів увічнити рідний край у малюнках, показати світові його красу, надзвичайну історію, оригінальні звичаї. Для цього він звертається не до живопису, а до графіки, зокрема до гравюри. Найвідоміший офорт «Дари в Чигирині» створено на історичну тему. У передпокої гетьманської світлиці зображено трьох послів сусідніх з Україною держав – Туреччини, Польщі й Росії. Вони привезли дорогі подарунки для Богдана Хмельницького. На варті біля входу до світлиці стоять козаки, бо там відбувається рада.

Також цікаві офорти «Видубецький монастир у Києві» ( 1844 р.), «Судна рада» (1844 р.), «У Києві» ( 1844 р.).   У березні 1845 року Шевченко закінчив Академію художеств. Йому було надано офіційне звання вільного художника. Тарас одразу їде на Україну. Влітку, перебуваючи в селі Потік на Київщині він намалював олівцем один з найкращих автопортретів. Шевченко мав намір зайнятися викладацькою роботою. Восени 1846 року він подає заяву на заміщення вакантної посади вчителя малювання в Київському університеті. Та не довелося Шевченкові зайнятися улюбленою справою. 5 квітня 1847 року його заарештували. « Определить рядовим в Оренбургский пехотный корпус» - таким був вирок . Затверджуючи його, Микола І дописав: « Под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать». У листі до В. Рєпніної поет писав: « И при всем этом горе мне строжайше запрещено рисовать… А смотреть и не рисовать - это такая мука, которую поймет только истинный художник».Першим відомим малюнком Шевченка, зробленим на засланні, є автопортрет у солдатському одязі: сповнені глибокого суму і водночас непокірності очі, горда пряма постава. У березні 1848 року поет одержав з України від А. Лизогуба скриньку з малярським приладдям, фарби й папір. Несказанну радість висловив він у листі до друга: « Не знаю, чи зраділа б так мала ненагодована дитина, побачивши матір свою, як я вчора, прийнявши дарунок твій щирий».11 травня 1848 року Шевченко вирушив з експедицією капітан – лейтенанта Бутакова до Аральського моря. Його взяли художником . Понад сотню малюнків виконав Тарас Григорович під час експедиції – пейзажі, портрети, жанрові сцени з життя місцевого населення. Ось деякі з них: « Форт Кара – Бутак» (1848-1849), « Укріплення Іргиз – Кала» (1848-1849)

Також чудовими є пейзажі, виконані аквареллю «Укріплення Раїм. Вигляд з верфі на Сир - Дар'ї» (1848) та « Пожежа в степу» (1848) .  Навесні 1850 року поета заарештували й ув'язнили, звинувативши у порушенні наказу царя не писати й не малювати. Півроку тяглося слідство, а по закінченні Тараса загнали у віддалене Новопетровське укріплення на східному березі Каспійського моря і встановили за ним суворий нагляд. За допомогою і на прохання польських засланців Залєського і Турно Шевченка включили до складу експедиції на півострів Мангишлак . Збереглося 57 робіт, створених у цей час. Ось сепія « Серед товаришів», датована 1851 роком . У центрі , спиною до глядачів, стоїть чоловік без сорочки . Обіпершись на стіл правою рукою, він розглядає малюнок. За столом сидить бородань, в якому ми пізнаємо Шевченка. 
Під час заслання Шевченко пише багато портретів, і серед них багато казахів. Особливу увагу у своїх живописних творах він приділяє дітям, які найменш захищені перед несправедливістю Найбільш відомими серед полотен митця з цієї серії є “Байгуші” (1853), “Казахський Хлопчик дрімає біля грубки” ( 1848- 1849) 

 Сповнена ніжності і краси сепія Шевченка “ Казашка Катя ” ( 1856 – 1857 ) Водночас в цій юній дівчині, яка, затуляючи рукою мерехтливе світло каганця, вдивляється в химерні загадкові орнаменти надгробків своїх предків, вбачається відгомін поширеного в першій половині ХІХ ст. “цвинтарного романтизму” з його утаємниченими привидами, “ страшними” сюжетами.
 У 1856 – 1857 роках Тарас Григорович створює серію “ Притча про блудного сина”, яка складається із 8 сепій. В них він зображує солдата, який втратив надію на краще майбутнє і топить своє горе то в горілці, то намагається програти його в карти. У серпні 1857 року Тарас Шевченко вирвався з Новопетровського укріплення на волю. За півроку художник створив майже два десятки портретів та два автопортрети. Погляньте на деякі з них : «Портрет Л.Алєксєєва » ( 1856 – 1857), «Портрет подружжя Якобі» (1857). 
Автопортрети олівцем показують нам Шевченка таким, яким він повернувся із заслання. В автопортреті в овалі ( 1857), який він присвятив Михайлу Семеновичу Щепкіну, на нас дивиться літній, змучений тяжкою недугою чоловік із бородою. Глибока зморшка перерізує його чоло.  Пізніше, у 1860 році Тарас Григорович створив ще кілька своїх автопортретів, з яких на нас дивиться вже інша людина – погляд гордовитий, упевнений. Видно, що поет трохи набрався сил після важких ударів долі. 

Слава  Шевченка  пережила  добу , в  яку  він  жив .  Його  безсмертні  твори  і  сьогодні  високо  оцінює  прогресивне  людство , його  ім'я  відоме  в  усьому  світі . 
 Дослідження за допомогою чого Шевченко створював свої малюнки, тлумачення слів:
Сепія – фарба сіро-коричневого кольору; натуральна або синтетична коричнева фарба, стійка щодо дії сонця та повітря; фотографія коричневого тону.
Бістр –  фарба чорно-бурого кольору; темнобрунатна акварельна фарба,   що виготовляється з деревної сажі.
 Акварель – клейові фарби, що розводяться водою; живопис такими фарбами.
 Олія – олійна фарба
 Офорт, акватинта –  різновиди техніки гравюри на металі:
     1) Спосіб поглибленого гравірування на металі за допомогою кислот;
2) Гравюра на міді або цинку з малюнком, протравленим кислотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри;

3) Ручний спосіб виготовлення форм глибокого друку із застосуванням хімічного травлення.  
А зараз перейдемо до практичного завдання. Відкрийте свої альбоми. Сьогодні на уроці головним об’єктом вивчення буде сама природа як у творах Тараса Григоровича. У пейзажу, порівняно з натюрмортом, інтер`єром, портретом інші вимірювання простору та масштабність. Перед живописцем відкриваються великі простори, багатоплановість, різноманітність форм, величин, кольорів, присутня постійна зміна освітлення від стану погоди та пори року - все це нові та незвичні умови, які утруднюють роботу з натури. Уміння розібратися у своїх враженнях від пейзажу, знайти у ньому найцікавіше, головне, відібрати потрібні деталі та підкорити їх цілому - важка задача навіть для досвідченого та кваліфікованого пейзажиста.
Тож починаємо працювати, бо як говорив один мудрець:
Розкажи – і я забуду.
Покажи – і я пізнаю.
Дай зробити самому – і я зрозумію!

Я впевнена, що кожен з вас в душі – художник. Тому зараз я пропоную усім поринути думками серед природи рідного краю, озброїтись знаннями, уміннями і навичками та творчо попрацювати. Бажаю успіху!
 Любі мої 6-ти класники! 
Напередодні Великодня, пропоную вам, передивитись цікаве відео про писанку та як її виготовляють за посиланням:https://amazingukraine.pro/culture/barvysti-pysanky-riznykh-rehioniv-ukrainy-video/?fbclid=IwAR2fou4nhnAXk38VhcTPK8PhDRbdso8DQDvM8oCQLn
Іще не менш цікаве:https://www.facebook.com/honcharmuseum/videos/568670047101781/

Немає коментарів:

Дописати коментар